Архів новин

< березень 2017 >
П В С Ч П С Н
    1 2 3 4 5
6 7 8 9 10 11 12
13 14 15 16 17 18 19
20 21 22 23 25 26
27 28 29 30 31    



       

Останні коментарі

Прощання з митрополитом Ніфонтом у рідному селі

22 березня на 68-му році життя відійшов у вічність дорогий земляк – митрополит Ніфонт. 24 березня тіло спочилого прибуло в рідну Галину Волю. Похоронну процесію з Луцька на вїзді в село зустріли сотні галиновільців, вірян з сусідніх районів.

Біля дому, де пройшло дитинство митрополита, настоятель галиновільського храму прот. Богдан Єфімук відслужив заупокійну літію, яку озвучував хор семінаристів ВДС та Покровського храму.

На подвір'ї Іоанно-Богословської церкви, збудованої за духовної й матеріальної підтримки Владики, тисячі православних вірян, священиків, духовних дітей, земляків, всіх, кого він власним прикладом віри та смирення привів до Бога, молилися за упокій душі дорогого наставника. Панахиду очолив благочинний Кримненської округи прот.Сергій Никонюк.

- Скільки молитв і зустрічей відбулося в цьому храмі! Сюди зліталися люди одержати духовну радість і благодать. Віримо, що це не остання зустріч, а ще більше зміцнення віри православної! І не раз ще будемо приходити до цього Світильника Православ'я, щоб черпати благодать з його духовного джерела великої віри і любові - висловився єпископ Георгіївский і Прасковейський Гедеон.

Від імені духовних чад слова щирої вдячності за душевну любов та сердечні молитви востаннє передав благочинний Камінь-Каширської округи прот. Стефан Михалюк:

- Тут сьогодні зібралися всі, хто відчув силу Ніфонтової поради, кого своєю любов'ю він зігрів і чиє серце прийняло Господа!

Поховали Владику біля його батьків на сільському кладовищі. За дивним збігом обставин, коли опускали домовину, заграло сонце, в небі з'явилася веселка, а над кладовищем пролетіли веселики: нарешті після скреслої зими і втомливого перельоту дістались рідної землі...

Вічна пам'ять, дорогий наш і рідний Владико. Нехай Господь поселить Вас в Своїм Царстві, а ми будемо щиро вірити і молитись Йому, бо так Ви нас вчили...

 

Надія Міндер та глибокосумуючі земляки-односельчани