Архів новин

< лютий 2017 >
П В С Ч П С Н
    1 2 3 4 5
6 7 8 9 10 11 12
13 14 15 16 17 18 19
21 22 23 24 25 26
27 28          



       

Останні коментарі

Великопісне послання


Великопісне послання Архієпископа Володимир-Волинського і Ковельського ВОЛОДИМИРА
пастирям та пастві Володимир-Волинської єпархії
Української Православної Церкви


Піст не любить світу і нічого того, що в світі (1 Ін. 2, 15).

Возлюблені у Господі всечесні отці, дорогі брати і сестри!

По милості Божій дожили ми до тих днів, коли церква звертає наші думки і почуття до найголовнішого у житті: спасіння наших душ. І ми знову вступаємо у Великий Піст-дорогу подвигів, очищення, покаяння. Піст здавна даний був Богом для випробування нашої вірності Спасителю. Він - як посох, що допомагає втомленому мандрівнику іти тернистим шляхом, як чаша джерельної води, яка наповнює свіжістю пустелю людських страстей та спонукає нас любити і прощати, миритися і терпіти. Піст народжує пророків, робить мудрими законодавців. «Кожен, хто поститься, на крилах возноситься на небо», - повчав Єфрем Сірин.

Святий Піст іменується Великим, адже він встановленний святими Апостолами як приклад наслідування сорокаденного посту Мойсея (Вих. 34), Іллі (3 Цар. 19) та Господа нашого Ісуса Христа в пустелі, перед Його виходом на загальну проповідь (Мф. 4, 2). Ще в старозавітні часи піст був одним з основних елементів аскетичного життя. Постились люди в знак покаяння, постились пророки і учителі Ізраїля перед виходом на проповідь та служіння. Постились і царі, і простолюдини для того, щоб примиритися з Богом, принести покаяння і через стриманість явити Богу свою любов.

Преп. Єфрем Сірин сказав, що справжній піст відкриває для людини двері небесні, бо піднімає нас із землі та возносить на висоту. І Господь, і сили небесні, і всі святі мають велику радість, коли християнин для стяжання чеснотного життя послуговується постом. «Цей піст, улюблені, тішить ангелів і хранителів наших, бо постом і молитвою родичаємося з ними. Цьому посту радіє і Господь наш Ісус Христос, якщо тільки постимося з любов’ю, надією і вірою».

«Покаяння двері, відкрий мені Життядавче!» Саме такими словами закликає нас свята Православна Церква до покаяння під час Великого посту. Покаяння - це умова і початок правдивого християнського життя. Сам Спаситель в Своїх перших словах закликає нас до покаяння «покайтесь, наблизилося бо Царство небесне» (Мф. 4.7). Проте що означає покаяння? Навіщо воно потрібно людині? В суєті земного повсякденного життя ми часто над цим не замислюємось. І саме піст дає нам відповіді на всі ці запитання.

Вступаючи у великі спасительні дні посту, ми бажаємо через покаяння отримати прощення своїх гріхів від Бога. Але перед тим ми повинні простити всіх - без цього закону духовного життя немає істинної людяності й справжнього християнства. На цьому шляху ми зустрічаємо багато перешкод і найголовніша з них - наша гордість і самолюбство. Хто сам не здатен прощати, той не отримає прощення.

Святим постом людина прославляє Бога, і кожному, хто ретельно дотримується посту, Господь радо відчиняє двері милосердя. Але, якщо хтось постить і ненавидить брата свого, то його піст, насправді, є гіршим, ніж піст людини, яка об'їдається. Хто постить і гнівається, хто таїть у серці своєму ворожнечу, той ненавидить Бога і спасіння далеко від нього. Пригадаймо слова Господньої молитви, якої навчив Спаситель Своїх учнів: «остави нам долги наша, яко и мы оставляем должником нашим» (Мф. 6, 12). Господь не прощає тому, хто не прощає іншим. Отож, у кого в серці є неправда, ненависть та осудження, той нехай спершу очистить свою душу, а тоді вже постить і молиться. Хто до брата вороже налаштований, ненавидить його, свариться з ним – нехай перше примириться з братом, простить йому – і тоді зможе наблизитися до Господа.

Всечесні отці, дорогі у Христі брати й сестри!

Напередодні Чотиридесятниці, в Прощену Неділю, ми просимо один у одного прощення, примиряємося з усіма, щоб гідно увійти в благословенний час посту. Прошу пробачити і мені мої гріхи, якщо когось не зрозумів, не вислухав, образив чи засмутив.

Піст часто називають «весною духовною», тобто часом відродження душі, наближення людини до Бога. Щоб нам пережити цей блаженний стан, потрібно закарбувати в пам’яті слова преподобного Льва Оптинського: «Стримання не в тому суть і сила, щоб їжі не споживати, але щоб зникло в серці всіляке пам’ятозлобство та йому подібне; ось у чому істинний піст, якого понад усе вимагає від нас Господь».

Дорогі отці, брати, сестри, щиросердечно бажаю вам щоб цей Великий піст став часом благодатним, наповненим всепрощенням, розумінням, мудрістю, прагненням ще з більшою енергією служити Богу і ближньому.

Нехай дарує нам Всемилостивий Бог спасительно провести час посту, принести Йому щире покаяння, з чистим серцем увійти у дні Страстей Господніх і в радості духовній привітати Світле Воскресення Господа нашого Ісуса Христа.

Нехай Господь благословить всіх Вас на подвиг Великого посту.

+ ВОЛОДИМИР,
Архієпископ Володимир-Волинський і Ковельський
Володимир-Волинський 2017 р.