Архів новин

< грудень 2011 >
П В С Ч П С Н
      1 2 3 4
5 6 7 8 9 10 11
12 13 14 15 16 17 18
19 20 21 22 23 24 25
26 27 28 29 30 31  



       

Останні коментарі

Низкиницький

Успенський Низкиницький чоловічий монастир

Web-сайт: http://monastyr.org.ua 

Адреса: 45321, с. Низкиничі Іваничівського р-ну Волинської області.

Тел.: (03344) 3-64-81. Ігумен - архімандрит Вікентій (Мазур).


Немов Ангел-Хранитель на високому пагорбі, що на околиці міста Нововолинська, розмістився древній Успенський Низкиницький монастир. 

Обитель, що сіяла у серця простого волинського люду світло Христової Істини, сьогодні повстала справжньою неземною окрасою волинського краю. 

На сторінках історії цього Божого дому закарбувалося багато подій та знаменних дат. Важкі випробовування випали на його долю. Часи піднесення й розквіту, змінювалися періодом пограбування й занепаду. А вже пiзнiше - плюндруванням комуністичних вандалів. 

У вирі лихоліть розгубилась iсторiя, втрачалися документи та архiвнi данi. Та всупереч усьому, вiн виживав, оновлювався, нiколи не переставав виконувати свою святу мiсiю. То, як дiючий монастир, чи як парафіяльна церква - молитвою й богослужiнням, а в перiод безбожної руйнацiї безмовним виглядом своїх стiн та хрестiв вiн проповiдував Христа Воскреслого, нiс Євангеліє у серця людей. 

Мiцно стоїть вiн нинi, цей осередок Православ'я, свiдок великої напруги духовних сил i тихого чернечого подвигу, щирої, непрестанної молитви перед Богом, за весь свiт. Величаво пiдноситься його п'ятиверхий храм на пагорбi, що на околицi мiста. Нововолинська. Вiн з особливою силою вабить до себе людей. 

  Овiяний незбагненою таїною, що осягається, коли торкнемося стiн його власною рукою, вдихнемо повітря, що огортає цю святиню, побачимо небо, котре вiками охороняє його, вслухаємося у величавий церковний передзвiн. Це глибина незвідана людським розумом, вона простягається за межi нашого земного буття, кличе нас у Вiчнiсть. 

У склепі під головним храмом обителі ось уже 353 роки мирно спочивають тлінні останки його засновника, відомого державного діяча та православного мецената, Київського воєводи Адама Киселя. Глибоковідданий Православ'ю він збудував за своє життя п'ять монастирів і тільки Низкиницький зберігся до нашого часу. 

У своєму заповіті засновник писав: "Я прагну щоби той Низкиницький монастир і Дім Божий зараз не тільки мурів фундаменти мав, і не тільки стіни закінчені на славу Божу, й ченців дванадцять на вічні часи у ньому мешкали… Нехай же за життя моє у Божій боязні, поки мені Господь прибавить щасливого віку, а по смерті моїй за душу мою многогрішну при моїм гробі і за душі моїх предків і батьків - за родичів живих та померлих, нехай братія у святих Літургіях, жертву щоденну посилає до Владики смерті та життя". 

Обитель було засновано 16 вересня 1643 року. Монастиреві Адам Кисiль заповiв на вiчнi часи замок iз землею навколо нього i три родини селян, якi мали обслуговувати цю обитель, три тисячi талярiв i двi тисячi злотих, з яких монастир мав отримувати 7 вiдсоткiв рiчного прибутку i десятий снiп з маєтків. Згідно волі фундатора в обителі мали проживати 12 ченців і займатися молитвою та духовним просвітництвом. Спочатку головних храм було освячено на честь "Покрови Принайсвятішої Панни Марії", а сам монастир звався Покровським. 

Пiсля смерті Адама Кисiля його рiд недовго зберiгав безпосереднi зв'язки з Низкиничами. Кiлька рокiв звання ктитора (опiкуна) монастиря носила дружина Адама - Анастасiя, потiм - його племiнниця, дочка брата Миколи, Олена. В 1662 роцi Низкиницький маєток віддали в оренду Кадебичам-Кончинським, а з 1680 року вiн переходить на орендному правi до Довгял-Циринiв. Нажаль, останні, прийнявши католицизм, розпочинають з 1690 року жорстокі утиски, які довели монастир до занепаду i зради Православ'ю. 

В унію низкиницьких ченців перевів луцький єпископ Лев Заленський. Він разом із загоном польського війська насильницьки захопив Зимно, втопивши в Лузі його останніх нескорених захисників, а у 1698 році таким чином повівся з Низкиничами, звелівши всіх насельників побрити на римський лад. 
За часів унії монастир діяв, і навіть прикрашався - було розписано храм, споруджено хори та орган. 

Минуло майже століття і разом із зміною політичного устрою краю, коли Західна Волинь остаточно перейшла під владу Російської імперії, розпочинається масове повернення уніатських парафій у лоно Православної церкви. І хоча уніатський монастир ще деякий час існував, Низкиницький храм знову стає православним. Тоді ж було змінено назву і храм стає Успенським. Після 98-літньої перерви в ньому, що став парафіяльним, як у древні часи відправляється православна літургія. 

Наступні десятиліття церква була відкрита i в ній здійснювалося богослужіння. Але за радянських часів, у 1961 році храм зняли з реєстрації та закрили. Наступного 1962 року радянські богоборці вчинили погром у храмі та осквернили поховання Адама Киселя. Вони розхитали іконостас, сплюндрували вівтар та ікони, богослужбові книги та документи викинули на долівку. Жертвою войовничих атеїстів стало погруддя фундатора - від удару об підлогу воно розкололося на двоє. Церква була сплюндрована та зачинена на довгих вісім років. 8 червня 1969 року двері Успенської церкви були знову вiдчинені завдяки клопотанням парафіян. 

Проминули часи богоборства - настав час відновлення історичної справедливості. 28 жовтня 1997 року рішенням Священного Синоду УПЦ на святій Низкиницькій горі, як і у древні часи знову відновлюється чернече життя. 

Сьогодні монастир живе своїм молитовним і духовним життям. Послух у ньому несуть десять насельників. Головним завданням для них була і залишається молитва, завдяки їй невичерпним є джерело Божої благодаті, яке щедро виливається на всіх, хто приходить у монастир. 

  День в обителі розпочинається о пів на п'яту ранку. Ще не сходить досвітня зоря, а братія збирається в храм на братський молебень. Світ ще спить, коли біля ікони Успіння Пресвятої Богородиці підноситься чернеча молитва. Благословіння на прийдешній день монахи просять у Божої Матері, як Покровительки та Ігумені цього святого місця. 

Ті, що зреклися себе заради Божественної любові й служать світові за стінами монастиря, підносять свої молитви за всіх людей, за обитель свою, село та місто, за рідну Вкраїну, народ її та всіх тих, хто потребує Божої допомоги. 

Після полуношниці та Божественної Літургії приймаючи благословення намісника, ченці розходяться на послухи, щоб увечері знову зібратися в храмі для спільної молитви. 

У храмі обителі щоденно здійснюються уставні богослужіння. Початок ранішнього богослужіння - о 5.30, вечірнього - 17.00. В недільні та святкові дні звершується дві Божественних Літургії: рання о 6.00, пізня о 9.00.

    Свята Низкиницької обителі:
  • 6 травня - Вмч. Георгія Плобідоносця;
  • 9 червня - Прав Іоанна Руського;
  • 28 серпня - Успіння Пресвятої Богородиці;
  • 21 жовтня - святкування на честь принесення в Низкиницьку обитель благодатної ікони Успіння та ковчегу з мощами преподобних Києво-Печерських. 

    Святині монастиря:
  • Шанована ікона Успіння Богородиці;
  • Ковчег з частками мощей прп. Отців Києво-Печерських;
  • Мощевик з частками мощей Свтт. Філарета та Інокентія Московських, прп. Максима Грека та Прп. Єфросинії Полоцької;
  • Ікона з часткою мощей свт. Миколая Чудотворця;
  • Ікона з часткою мощей прав. Іоанна Руського. 


Запрошуємо звершити віртуальне паломництво в Успенський Низкиницький монастир. Зробити це можна переглянувши 3D-панорами. 
Увага!Сайт при першому його завантаженні може перекинути на сторінку налаштування. Якщо вас перекине на таку сторінку – просто натисніть "SKIP". Вибачте за тимчасові незручності!