Архів новин

< грудень 2011 >
П В С Ч П С Н
      1 2 3 4
5 6 7 8 9 10 11
12 13 14 15 16 17 18
19 20 21 22 23 24 25
26 27 28 29 30 31  



       

Останні коментарі

Різдвяне послання 2008/2009 р.
Різдвяне послання 
єпископа Володимир-Волинського і Ковельського НИКОДИМА
боголюбивим пастирям, чернецтву і всім вірним чадам 
Володимир-Волинської єпархії Української Православної Церкви
Різдво Твоє, Христе Боже наш, засяяло світу світло розуму…
Тропар свята 

Христос Рождається! 

Дорогі отці, брати і сестри! 

Знову згадуємо ми великий День Господній, коли відкрилася «велика благочестя тайна: Бог явився у плоті...» (1Тим.3,16). 

Цей день переносить нас понад дві тисячі років тому, до всерадісної події – пришестя у світ Господа нашого Іісуса Христа і невидимо ставить нас біля Віфлеємської печери. 

Духовними очима ми споглядаємо чудесне явління ангела Божого віфлеємським пастирям і в думках, разом з ними слухаємо спів небесного воїнства: «Слава у вишніх Богові і на землі мир, в людях благовоління!» (Лк.2,14). Очима душі ми бачимо древніх східних мудреців, які слідуючи за незвичайною зіркою поклоняються Божественному Немовляті і приносять Йому дорогоцінні дари – золото, ладан і смирну. Благоговійно зберігаючи цей образ у своїй душі, ми оспівуємо Народженого у Віфлеємі Господа і Пречисту Богородицю, Преблагословенну Діву Марію, яка послужила великому таїнству Боговтілення. 

Понад два тисячоліття людство осмислює таїну Різдва Христового. Людський розум виснажується, намагаючись осягнути глибину Божественного кенозису (самоприниження), спричинену невимовною Божою любов’ю до занепалої людини. «Таїнство чудне бачу і преславне, – співаємо ми у різдвяні дні, – небо – вертеп, престол херувимський – Діву, ясла – вмістилище, в яких возліг невмістимий Христос Бог». 

Народившись на землі одного разу, Христос знову і знову народжується для нас у наших думках і серцях. Без Нього не може існувати світ. Він необхідний світові. Але, хоча Христос і прийшов до людей, і жив серед людей, і обіцяв на віки перебувати з ними, люди часто забувають Його і відходять від Нього, хочуть жити поза Христом і без Нього. 

Історія і сучасність свідчать нам: коли люди відмовляються від Христа, тоді у світі поселяється самолюбність і пожадливість, а за ними йде заздрість, озлоблення і ненависть. Коли немає любові в Христі, то відкидається і братерство людей. Гроші, влада, пихатість, невігластво поневолюють людей, право признається за тими, хто сильніший, а життя для слабкого стає все важчим, не вистачає справедливості, миру і любові у суспільстві. Все менше стає справедливих, добрих і чесних людей. Ці реальності нашого часу – результат життя без Христа. 

Зрозумілими і близькими серцю багатьох людей є слова колядки: «Де ж тая правда, звідки з’явилась, де ж вона нині у світі є?» Народна мудрість устами автора колядки дає відповідь на це розпачливе зітхання: «Там, у Віфлеємі в яслах родилась, а тепер у вірних серцях живе». Христос, Який є Правдою, Шляхом і Життям приходить нині у світ. Він, – за словами свт. Григорія Богослова, – сходить з неба, щоб нас вознести на Небо, робиться земним, щоб ми могли стати небесними, робиться бідним, щоб нас збагатити. 

Новий 2009 рік, у який вступило людство, ознаменований світовою фінансово-економічною кризою, втім глобального масштабу вже давно набула криза духовна – попрання моральних норм і загальне зубожіння любові. Ця духовна криза набагато небезпечніша і катастрофічніша за своїми наслідками для кожної особистості, адже «Яка користь людині, якщо вона здобуде весь світ, а душу свою занепастить? Або який дасть відкуп людина за душу свою?» (Мф. 16,26). 

Боговтілення закликає нас простягати погляд вище минущих псевдоцінностей світу цього і визнати, що хоча ми живемо в занепалому світі, але прийдешнє Царство слави у всій повноті вже явлене нам у Церкві, через святу Євхаристію, якщо тільки ми відгукнемося на заклик Христа «Прийдіть… і Я заспокою вас» (Мф. 11,28). 

Саме у свідомості цього ликують ангели небесні, проголошуючи людству, що визволення від загибелі дароване Христом всім, хто, уникаючи пристрастей світу цього, з бажанням шукає і знаходить дар вічного життя, яке явлене у всій повноті в печері Віфлеємській і, одночасно, в порожнечі гробниці Єрусалимської. 

Улюблені брати і сестри! У ці святі різдвяні дні ми, згадуючи зворушливу історію народження Христа у Віфлеємі, розчулюємося і співчуваємо Святій Родині, яка не знайшла притулку серед людей, тому Спаситель світу народився у стайні серед худоби. Проте, і нині багато стражденних не бачать співчуття і допомоги від оточуючих і навіть від нас, християн. Кожного дня ми зустрічаємо людей, яким ми можемо і повинні допомогти. Морально чи матеріально, пожертвою, працею, або ж увагою, терпінням чи добрим словом співчуття підтримаймо тих, хто потребує нашої допомоги. Все, що ми зробимо для них, ми зробимо для Самого Христа (Мф. 25,40). 

Дорогі отці, брати і сестри! Нехай ці Різдвяні свята стануть для кожного нагодою ще раз осмислити своє життя і своє високе християнське покликання – являти царство Христове на землі своєю любов’ю! 

Сердечно вітаю усіх Вас з величним святом Різдва Христового та Новим 2009 роком! Нехай цей рік стане роком миру, добра, злагоди та любові для нашої України, для суспільства, родини та кожної душі, що любить Бога. Нехай тихе світло Віфлеємської зорі осяє кожну душу, наповнить її миром та любов’ю. 

Різдво Твоє, Христе Боже наш, засяяло світу світло розуму, осяй же і нині наші душі. Даруй серцям нашим – мир, суспільству – злагоду, державі – стабільність, правителям – совість, Церкві – припинення богоненависних розколів, а усім нам – благоговійну віру, благословенну надію та святу любов! 

Благодать Господа нашого Іісуса Христа з усіма вами! (Флп. 4,23). 

Христос рождається – славимо Його! 

+ НИКОДИМ, 
єпископ Володимир-Волинський і Ковельський 

Різдво Христове 2008/2009 
м. Володимир-Волинський